50% дитячих і підліткових спортивних травм — це травми від перевантаження. Чим вищі фізичні навантаження — тим частіше виникають травми. Однією з головних причин перевантаження дітей є ініціатива батьків. Підвищення рівня фізичної грамотності в родинах може значно покращити спортивний розвиток дітей. Травма від перевантаження — це мікропошкодження кістки, м'яза або сухожилля, спричинене повторюваним навантаженням, відсутністю відновлювальної роботи та достатнього часу для природного відновлення. Травма від перевантаження має 4 стадії: 1. Біль після тренування. 2. Біль під час тренування, але не заважає. 3. Біль під час тренування, що заважає. 4. Постійний біль. Частота таких травм зростає під час періоду інтенсивного росту. Кістки, що ростуть, не витримують надмірного навантаження. Також до травм призводять недостатнє володіння технікою та нездатність розпізнавати симптоми травм.

Порівняння типів травм за частотою та статтю серед підлітків: ліворуч — у хлопців, праворуч — у дівчат. 1 — не перевантажувальні травми, 2 — перевантажувальні травми, 3 — серйозні перевантажувальні травми. Перетренованість Одне з найчастіших питань: скільки тренувань повинно бути? Відповісти на нього складно, адже існує багато індивідуальних змінних. Ризик травм значно зростає, коли фізичні навантаження накладаються на період стрибка росту або біомеханічні недоліки (неправильне виконання вправ чи рухів). Постійний тренувальний режим — важливий, але не менш важливе різноманіття у тренуваннях. Наприклад, зміна покриття (трава, пісок, вода) позитивно впливає на відновлення, зміцнення організму та дає нові тренувальні переваги. 🔹Рекомендації Американської академії педіатрії з спортивної медицини та фітнесу: - Обмежити однотипну тренувальну активність до 5 днів на тиждень - Мати мінімум 1 день повного відпочинку від організованого спорту - Щорічно проходити 2–3 місяці канікул із повним відпочинком від основного виду спорту, щоб відновитися фізично та психологічно, провести етап силової та функціональної підготовки, тим самим знизити ризик майбутніх травм Вигорання або синдром перетренованості Цей синдром описується як «сукупність фізіологічних, психологічних і гормональних змін, що призводять до погіршення спортивної працездатності». 🔸 Найчастіші прояви: - біль у м’язах і суглобах - зміни в поведінці - підвищений пульс у стані спокою - погіршення спортивних результатів - втому, втрату мотивації, небажання відвідувати тренування Вигорання вважається вже серйозним наслідком перетренованості. Як запобігти вигоранню: - різноманітна спортивна активність - цікаві та веселі тренування, відповідні віку дитини - щотижневі 1–2 дні повного відпочинку та 2–3 місяці канікул зі зміною виду активності - турбота про загальне благополуччя дитини - навчання основам фізичної грамотності - навчання розпізнавати симптоми перетренованості

Мультиспорт Діти, які займаються різноманітними видами спорту, отримують не лише найвищий спортивний потенціал і прихильність до здорового способу життя протягом усього життя, а й мають мінімальний ризик перевантажувальних травм, перетренованості, вигорання, а також краще розпізнають ці негативні симптоми. Дитині, яка займається мультиспортивною діяльністю, також потрібно достатньо часу для відпочинку та відновлення. Варто враховувати, що види спорту, які навантажують одні й ті самі частини тіла, підвищують ризик травм. Наприклад, ризики у поєднанні плавання + бейсбол вищі, ніж у поєднанні біг + гольф. Пріоритети дитячого спорту З огляду на низький відсоток переходу з дитячого спорту у професійний, основним пріоритетом має бути виховання здорової та захопленої фізичною активністю особистості. Для цього в першу чергу потрібно дбати про запобігання впливу негативних факторів спорту. Обізнаність батьків є частиною цієї турботи. Важливо зберігати захопливість спорту в поєднанні з розвитком навичок та спортивних досягнень. Велику користь принесе взаємна співпраця всіх учасників тренувального процесу: батьків, тренерів, лікаря. На жаль, часто спортивні цілі більше відображають інтереси батьків, а не дитини. Батьки чинять надмірний тиск у прагненні до перемог, стипендій або реалізації власних нездійснених мрій. Краще зосередитися на мотивації та цілях самої дитини. Додаткові поради: - Обсяги тренувань не повинні перевищувати 10% від звичного навантаження. Наприклад, якщо тижнева тривалість тренувань зазвичай складає 5 годин, небезпечно перевищувати її більше ніж на 30 хвилин на тиждень. - Не грайте та не тренуйтеся більше ніж у 1 команді. Якщо все ж так, загальний обсяг тренувань не має перевищувати середнє навантаження (наприклад, 5 годин). - Питайте у дитини про біль, ступінь втоми, слідкуйте за успішністю у школі, щоб вчасно помітити й запобігти вигоранню. - Навчайте дитину фізичній грамотності: вживанню води, правильному харчуванню, прислуханню до відчуттів тіла під час і після тренувань. Цікаві матеріали https://www.researchgate.net/publication/315731053_The_Risks_of_Sports_Specialization_in_the_Adolescent_Female_Athlete https://www.samford.edu/sports-analytics/fans/2017/Overtraining-and-Overuse-Injuries-Causes-Burnout-in-a-Young-Athlete http://1stsports.org/2013/07/11/hidden‒demographics‒of‒youth‒sports/